[b][i](переспів польської релігійної драми)[/i][/b]
[b]ДІЯ ІV[/b]
[b]З'ЯВА І
Ассахар і посланці Сангедріона.[/b]
[b]Ассахар[/b]
Ще його нема...
[b]Посланці[/b]
Почекаймо хвилю—можливо
надійде...
[b]Ассахар[/b]
Я сумніваюсь,
чи навіть говорити з вами схоче...
Завжди, коли про вас що-небудь чув,
увесь аж трясся... пінився... і дихав
скаженістю...
[b]Посланці[/b]
А мо, вже злагіднів... До нас ненависть
верг на Пророка...
[b]Ассахар[/b]
Певно, що тепер
найлегше вам до нього промовляти...
Посланці
Мусить нам допомогти...
[b]Ассахар
[/b]Чи ж його поміч
є назагал конечна?
[b]Посланці[/b]
Ми завжди були Пророку ворогами...
Та свідоцтва
супроти нього є, на жаль, безсилі...
А мова Юди—
Вчителя погубить.
[b]Ассахар[/b]
Чи й справді
згуби Вчителя запрагли?
[b]Посланці[/b]
Коли Він житиме—то що нам зостається...
До себе люд приваблює...
Обходить Закон...
Царем себе взиває...
[b]Ассахар[/b]
А де ж воно—те царство... жебрака...
[b]Посланці[/b]
(з іронією)
Мовляв, не з цього світу!
[b]Ассахар[/b]
Не з цього світу! Ха-ха-ха!
[b]Посланці[/b]
Піде небавом... на тамтой—
до себе.
[b]Ассахар[/b]
Якщо конечно хочете вже смерті
того царя без царства—поміч Юди
вам мусить бути певна...
[b]Посланці
[/b]І на тебе—немало числимо!
Йому ти милий... Маєш з ним довіру...
і погляди... симпатію... Ти можеш
допомогти нам! А тоді
віддячимо тебе по-королівськи.
[b]Ассахар[/b]
Вчиню усе,
що буде в моїй силі...
[b]Посланці[/b]
Щось не вертає... Мусим відійти...
Близька година спільної молитви.
Відправимо її—вернемо знову...
А ти тим часом?..
[b]Ассахар[/b]
Я зостанусь тут...
[b]Посланці[/b]
І не забудеш... будь здоров, наш друже...
[b]Ассахар[/b]
То будьте й ви здорові...
[i]Пауза.[/i]
(За виданням [b]"Марія з Магдали"[/b](драма). - Львів:Логос,1995)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745748
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 12.08.2017
автор: Сіроманка