Зоря палає я́сним днем у небі голубім.
Світило те святим вогнем завжди горить в тобі.
Сіяє сяйвом теплоти, надії і добра.
Куди не гляну – всюди ти, твоя прийшла пора.
Душа вмістила цілий світ гармонії і мрій.
Тебе шукав я стільки літ в сльоту, серед завій.
Та наша все ж прийшла весна, розтанув сніг і лід.
Мені тебе дала вона, як цей каштанів цвіт.
Любов заповнила усе у нашому житті.
Ріка кохання нас несе в блаженства забутті.
Удвох здолаєм, далебі, ми гори і моря.
Нехай горить завжди в тобі безмежності зоря!
10.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2017
автор: Олександр Мачула