Забрав мене у свій полон:
Думки мої і душу.
Та є невидимий кордон,
Якого я не зрушу...
Не зрушу я, не зрушиш ти.
Хоч є в кохання сила -
Багато в ньому й гіркоти,
Бо радість - чорно-біла...
Чому буває в світі так?..
Чому, скажи, коханий!
Невже любов, як дикий мак,
Колись таки зів"яне ?
Невже тепло жаданих рук
Ніколи не пізнаю
І серця не відчую звук -
Як пристрастно кохає?
Жаданий, любий, милий мій,
В надіях... вечоріє,
Бо доленька отих надій
Почути не зуміє.
Хоча... й в надіях сила є.
Вони завжди зі мною.
... Усе моє тепло - твоє,
Пронизане любов"ю ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2017
автор: Елена Марс