НЕ ТАМ

Кудись  я  брів.  Зайшов  за  край.
І  знову  бачу  як  світає,
Як  червоніє  небокрай
Від  сорому,  що  ніч  минає.

Аби  писати  щось  пишу;
Я  -  графоман,  хоч  був  поетом.
Не  тим,  чим  хочу,  я  грішу,
Не  з  тими  спільні  знов  секрети...

Приїхав  знову  не  туди,
Не  ті  мене  тримають  справи.
Йде  дощ  із  брудної  води,
І  сонце  небо  знову  плавить.

Я  щось  роблю,  кудись  іду,
Та  там  нема  для  мене  хати...
Себе  там  точно  не  знайду
І  рідних  годі  там  шукати.

І  безліч  згублених  годин
Зростили  сірочорні  квіти.
Я  тут  згубився  не  один  -
Це  страшно  -  поруч  просто  діти!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745387
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.08.2017
автор: Сергій Рівненський.