Я торкаюся до тебе ніжністю,
Серцем чулим своїм, живим.
Відгукнися в мені спорідненістю,
Шлях до того є не простим.
Тужать очі втомою в блиску смертнім,
В здичавілім вої війни.
Сльози ллються з сумом за другом кревним,
Чи ж були вороги людьми?
Не вовчиця ж їх породила, мати,
Цілувала в тім’я малі.
Боже милий! Опір зла, дай, скарати!
Волі, дай, нам, рідній землі!
08.08.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2017
автор: Валентина Ланевич