З усіх багатств найбільше - час.
Він йде у ногу із життям.
Правдивий, щирий, без прикрас,
Щасливий, часом - з каяттям.
Він незворотньо-невмолимий,
Не хоче навіть озирнутись.
Я у боргу, а він - не винний.
Й до нього вже не доторкнутись.
Це - досвід, втрати, помилки,
В очах волошки й неба свічі
І дотик милої руки -
Дорожчий всіх багатств на світі.
Це - миті таїнство велике,
Його незмінна суть, мов вічність.
Проходять всі крізь нього лики.
Безцінна мить й її величність!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745079
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.08.2017
автор: Шостацька Людмила