Генріх Гейне, Ліричне інтермецо 4-6

4
Лиш  гляну  в  глиб  твоїх  очей  –
Щезає  біль  і  сум  ночей;
До  уст  устами  притулюсь  –
Від  щастя  дужим  я  роблюсь.

В  обіймах  лагідних  твоїх  
Я  лину  в  небо  від  утіх;
А  скажеш:  «Я  тебе  люблю!»  –
Умить  печальні  сльози  ллю.
5
Обличчя  люблене  твоє
Мені  тривожні  сни  дає  –
Привітне,  ніжне,  неземне,
Але  поблідле  і  сумне.  

Багрянець  на  устах  палкий,
Та  смерть  лиш  дасть  цілунок  свій  –
Небесне  світло  згасне  вмить,
Що  в  дорогих  очах  горить.
6
Твоя  щока  мою  торкне  –
Тектимуть  сльози  наші  спільно;
Серця  з’єднаються  в  одне
І  зблисне  полум’я  всесильне!

Коли  ж  від  наших  сліз  струмки
В  сердець  вогонь  полинуть,
Тебе  обнімуть  мої  дві  руки,
Щоб  міг  я  в  любові  згинуть!

Heinrich  Heine  
Lyrisches  Intermezzo  4-6
4
Wenn  ich  in  deine  Augen  seh’,
So  schwindet  all  mein  Leid  und  Weh;
Doch  wenn  ich  küsse  deinen  Mund,
So  werd’  ich  ganz  und  gar  gesund.

Wenn  ich  mich  lehn’  an  deine  Brust,
Kommt’s  über  mich  wie  Himmelslust;
Doch  wenn  du  sprichst:  ich  liebe  dich!
So  muß  ich  weinen  bitterlich.
5
Dein  Angesicht  so  lieb  und  schön,
Das  hab’  ich  jüngst  im  Traum  gesehn;
Es  ist  so  mild  und  engelgleich,
Und  doch  so  bleich,  so  schmerzenbleich.

Und  nur  die  Lippen,  die  sind  roth;
Bald  aber  küßt  sie  bleich  der  Tod.
Erlöschen  wird  das  Himmelslicht,
Das  aus  den  frommen  Augen  bricht.
6
Lehn’  deine  Wang’  an  meine  Wang’,
Dann  fließen  die  Thränen  zusammen;
Und  an  mein  Herz  drück’  fest  dein  Herz,
Dann  schlagen  zusammen  die  Flammen!

Und  wenn  in  die  große  Flamme  fließt
Der  Strom  von  unsern  Thränen,
Und  wenn  dich  mein  Arm  gewaltig  umschließt  –
Sterb’  ich  vor  Liebessehnen!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745013
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 06.08.2017
автор: Валерій Яковчук