/Присвячується кастрюлеголовим/
Тупеє стадо замовчало,
Давно кастрюльки познімало.
Ніхто ні де не гомонить
Та по майданах не шумить.
І се ковтає те, що дали,
Рахує мовчки, що забрали.
Лютює тишком, не трендить,
Жахливо стало, аж свербить.
Дітей погнали за кордон,
Самі же варять самогон.
Бо ціни стали не підйомні.
Навкруг поширились бездомні.
Так от село, ти знов програло!
Що іноземців понагнало
На нашу матінку Вкраїну.
Тебе ж шпиняють мов скотину.
Раби, онуки кріпаків!
Женете ви своїх братів.
На англосаксів розмінялись.
Тепер із дулею зістались.
Що ж чухай чуба, що лишилось?
Бо козаків не народилось.
І не народиться мабуть,
Бо до Європи нас женуть.
Серпень 2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744983
Рубрика:
дата надходження 06.08.2017
автор: Виктор Кириллов