*****

Літо...  Не  тепло...
Душа  огорнута  у  роздуми.
Роздуми  й  ніч.
На  тлі  неба  крізь  зорі  я  рину  у  спогади  давні...
Я  відповідь  дати  боюсь  йому  чи  собі?
Не  знаю...
Так  морозно  й  тепло  водночас.
Гул  машин  і  очі,
На  шкірі  мільйони  мурашок  -  
Страшно...
Я  давно  не  належу  собі.  А  кому?
Думаю...  Всерівно  уже  не  засну.
Спопеляю  очима  не  мій  телефон
І  нестерпно  чекаю  дзвінка.
Як  погасити  страшенний  вогонь,
Від  якого  згоряє  душа?
Всерівно...  Хай  буде  так.
Хай  не  дзвонить,  не  пише  два  дня.
Я  витерплю,  я  переживу.
Всерівно  вже  нікому  не  скажу  "ЛЮБЛЮ"...

                                                                                                                                                   2017  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2017
автор: Птаха в польоті