Даруй мені більше обіймів. Тисячу в день-це занадто мало. Подаруй мені день, в якому будуть обійми і тиша. І небо.
Не сперечайся зі мною. Ніколи. Я знаю більше, ніж ти. Я знаю так, як не пишуть в книгах.
Хмари в небі потрібні замість драбин. Щоб Янголи могли ставати на них в протирати зорі хустинками. А ти говориш про відстань в декілька років до Сонця і зірок. Книжки ж помиляються.
Коли я захворію - лікуй мене своєю душею і серцем. Це ліки, які мені допоможуть. Я спатиму на твоєму плечі, а ти мене лікуватимеш. Добре?
Коли ти думаєш про мене - ти завжди обнімаєш мене. Думай про мене. Добре?
В світі є тільки дива. І ніколи не буває випадковостей. Ти віриш мені?
Я знаю, що кохання-це диво. Це як народження життя. Тому воно дається Богом як подарунок.
Поцілунок - це обійми душ. Це коли душі засумували одна за одною. Ти знав це?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2017
автор: Відочка Вансель