[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LwE2uPnFP4A[/youtube]
Посивіла стара мати за цю ніч,
Покотилася хустина в неї з пліч.
Провела вона синочка за село,
Від тривоги в неї ноги відняло.
Вирушає синок рідний у АТО,
І цю звістку її серце прийняло.
Як зустріне її сина той Донбас?!
Він військовий - надійшов такий наказ.
Все тримала його руку у руці
І ховала розпач й відчай на лиці.
Посміхалася до нього, як могла
І не знала, як додому вже брела.
Повертайся, мій синочку, дорогий,
Неушкоджений, вцілілий і живий!
Захисти, ти, Матір Божа, це дитя
І не дай, щоб обірвалося життя!
Все благала вона Бога у ту мить,
Щоб синочок залишився її жить.
І котилася з очей гірка сльоза
На траву, під ноги мами, мов роса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744137
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2017
автор: Ольга Калина