Двовірші


***
Хоч  як  не  казала  людина,  що  вільна  -
Відносно  природи,  вона  божевільна.

***
Вітер,  лиш  повітря  -  має  ж  власну  ціль;
В  зимній  тиші  міста,  робить  заметіль.

***
Усе  набридло,  як  труба,  що  тягнеться  нівроку  -
Шукай  початок,  не  сумуй  і  глянь  на  неї  збоку.

***
Природи  світ  -  краса  та  утопічність  -
Де  поєдналося  життя  і  смерть  навічно.

***
Мріє  кожне  дерево  торкнутися  до  неба  -
І  певно  задля  цього  увись  рости  їм  треба.


2012-2015  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743791
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2017
автор: Андрій Гагін