А ВЖЕ СУМУЮ…

Ви  бачили  озера  в  синяві,  
Які  бувають  тільки  на  Волині…
Густі  серпанки  в  сивій  тісняві
І  сині  очі  в  кислій  журавлині.

Соборний  край  із  безліччю  хрестів,
Купальню  Анни  і  Почайні  мури.
Хліб  золотий,  що  в  полі  шелестів
І  рушниками  прибрані  фігури.

Гостинно  Вас  приймала  Пляшова,
Ви  розмовляли  з  козаками  краю.
Погода  дивувала  дощова,
Яку  з  Вас  кожен  ще  не  раз  згадає.

Лесі  земля  у  кожного  в  душі,
Не  раз  насняться  зорі  вечорові…
Прийдуть  у  сни  і  Мавки  й  Лукаші
І  густо  -  сині  вільхові  діброви.

Ви  відлетіли  кожен  до  гнізда,
Перенеслись  пісенними  вітрами.
Так  час  пробіг,  як  в  річечці  вода  -
Сумує  край  мій,  як  і  я  за  Вами…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743290
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.07.2017
автор: Віталій Назарук