Я чула як тишу рвуть кроки твої серед ночі
І як, віддаляючись швидко, вони затихають,
Замовкли сусіди, завжди говорити охочі,
І час провалився у вічність, а я не звикаю...
Вмикаю симфонію Ліста, бо не до естради,
Заварюю чай, який є, так... аби не зелений...
Розсипались вірші мої, наче зайві поради,
Аби ж дописати... читаю, а там - не про мене...
Чужі незнайомі думки і бажання відверті
Блукають... Немає у віршах отих навіть рими,
Зникають нахабні слова у німій круговерті,
Вслухаюсь у звуки... чи кроки твої... але мимо...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742858
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2017
автор: Наташа Марос