[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Jist7ofHgqs
[/youtube]
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто — не знаю я…
Ол. Олесь
------------------------------------------
Живуть на світі радість і журба.
Та разом їм не вжитися ніколи:
Неначе птах, в якого два крила,
Як день і ніч, не зникнуть з виднокола.
Та радість і журба, як дві сестри.
Вони живуть у кожнім людськім серці.
І хоч, не хоч, приймаємо їх ми,
Гостям незваним відкриваєм дверці.
Коли у серці радість б"є ключем,
І кров у жилах, ніби закипає,
Та раптом тут проллється все плачем,
І радість десь зненацька відступає.
Чомусь тут підкрадається журба...
Ми плачем гірко не від того, що болить,
І не тому, що в нас душа слабка,
А лиш тому, що без журби не можна жить.
Радіти може кожен з нас в житті,
Та черстві душі не проллються плачем.
Нема в серцях там місця доброті,
Не можуть жить вони чомусь інакше.
--------------------------------------------
Хай радість морем ллється,
А краплями журба,
А серце хай сміється...
Таке у нас життя....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742211
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.07.2017
автор: Н-А-Д-І-Я