Немає щастя більше то́го,
Що ти на світі вже живеш!
Дорожчі злата золотого
Твої межі́, які без меж.
Дано́ тобі пізнати вічність
Зірковим спалахом життя,
А також долю, розум, здібність
Своїм єство́м відчуть буття.
Більшого щастя й годі знати,
Ніж чути й бачити цей світ!
З народження у нім зростати,
Й дожити до похилих літ.
Життєва нелегка дорога,
Доволі в ній випробувань,
Та хто звертається до Бога,
Щасливим буде без вагань.
А щастя – це ніяк не гроші,
При всій важливості таких,
А справи і думки хороші,
Добро ж вертається таки!
Немає щастя більше то́го,
Коли не просто так живеш!
Молімось, дякуємо Богу
За ту любов, яка без меж!
14.07.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741956
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.07.2017
автор: Галя Костенко