Зачіпає вітер
Винограду віти,
І тихенько грона
Стукають в вікно.
Просинайсь, рідненька,
Бо вже сонце світить,
Квіти пелюстками
Білять полотно.
Ароматом літа
Матіола вмита.
Виноград поблизу
Наче старший брат.
Він проміння сонця
Гонить по карнизу.
Ледь пожовкле листя
Наче райський сад.
В царство своє вводить,
А вино вже бродить.
Поцілунком стане
Скоро виноград.
Червона водиця
Поллється, іскриться.
Прихмелілу осінь
Водить зорепад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2017
автор: Олеся Лісова