[b][i]Ну щоб, здавалось, за дива:
І ще одне минає літо,--
А я вже трішечки нова,
Ласкавим сонцем відігріта.
Дурманить пахощами ліс,
Дарує свіжу прохолоду,
І проситься на бистру воду
Рядків надійний первоміст.
Пройдуся ним – гойдає кладка.
День на семи вітрах гряде…
Минає літо, як відгадка –
І диво твориться просте!..
[/i][/b]
(З першої збірки "Дзеркала". - Львів:Каменяр,1991)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741385
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.07.2017
автор: Сіроманка