МІЙ ЛУЦЬК

О,  Луцьку  мій,  мій  красеню    замковий,
Народжений  на  березі  ріки.
Ти  народивсь,  коли  туман  ранковий,
Омив  тебе,  щоб  ти  прожив  віки…

І    ти  розцвів    у  парках  і  соборах,
У  квітниках  і    диво  ліхтарях.
Де  Стиру  береги    знялись,  як  гори,
Де  сокіл  замку  став  родинний  птах.

А  твої  люди  закохались  в  місто,
У  каву,  що  на  кожному  кутку.
У  вишиванки,  що  цвітуть  намистом
І    диво  пісню  ловлять  на  льоту.

Цвіти  і  далі  квітами  каштанів,
Стрічай  гостинно  прошених  людей…
І  щоб  дівчатка,  твої  диво-панни,
Хлібом  святим  стрічали  всіх  гостей.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741224
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.07.2017
автор: Віталій Назарук