В душі бентежній все перемішалось,
Минуле і сьогоднішнє сплелось.
Я у собі іще не розібралась…
Це що лиш сон? Чи все мені здалось?
Я знов чекаю дива як колись,
Так хочеться ну просто щастя трішки!
І рвуться мрії у безмежну вись!
Та сумніву в цім заважають кішки…
Тпру! Схаменись! За сорок вже давно
А теж туди! Розмріялась! Наївна!
Вже осінь долі стукає в вікно,
Що за блаженість нині в тебе дивна?
Спустись з небес! Проблем же цілий віз!
Не час для мрій! Дивачко, схаменися!
Я просто так втомилася від сліз!
Ти совісте, від мене відчепися!
Дай мрій рожевих хоч один ковток,
Забути за усе хоч на хвилину.
До щастя нині я візьму квиток
Йому на зустріч пташкою полину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2017
автор: Наталка Долинська