Несуться роки́ стрімкою рікою,
А я все життя йду по́ряд з тобою.
Цвіла́ вже не ра́з червона калина,
Ми маєм доро́слих до́ньок і си́на.
Цвіла́ вже не ра́з червона калина,
Ми маєм доро́слих до́ньок і си́на.
Не ма́ли в житті вели́ких ми грошей,
Проте́ подиви́сь - в нас внуки хороші.
Зростили дітей і маєм онуків,
І з ними у нас не буде розлуки.
Зростили дітей і маєм онуків,
І з ними у нас не буде розлуки.
Було у нас все́: і радість, і горе,
А сліз тих пролито, як цілеє море.
Ще чорна смуга́ життям поводила,
Підтримка твоя́ була́ так важлива.
Ще чорна смуга́ життям поводила,
Підтримка твоя́ була́ так важлива.
Вже наші роки у осінь вертають
І нас залюбки онуки вітають.
За те, що ми вдвох і в радості, й в горі,
Безмежно і щиро дякую долі.
За те, що ми вдвох і в радості, й в горі,
Безмежно і щиро дякую долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740776
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2017
автор: Ольга Калина