Україно моя,краю тихий і милий .
Народилась тут я і гордо звусь -
українка.
І широкий Дніпро, і високу Говерлу,
і джерельний струмочок за краєм
села не покину ніколи свою рідну,
квітучу,синьооку країну.
Де б не були всі ми , на Гаваях, в Берліні,
не забудемо ми запаху рідного дому
не забудемо струмочка,що тече за селом .
І хоч в нашій країні іде зараз війна,
що забрала вже тисячі хлопців ,
я завжди буду вірити у перемогу .
І хоча в Україні справедливих нема депутатів,
та я вірю,що прийдуть нові.
Ті нові, що вернулися з фронту,
що дивились у очі війні.
І я вірю,що не будуть більш їхать
в Єгипет, чи летіти на сонячний Кіпр,
а будуть в Україні на курортах лежати,
милуватись блакиттю найяснішого неба.
І я вірю,що буде моя Україна,найкраща з всіх
тих країн на Землі!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740661
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 05.07.2017
автор: Лілія Левицька