Сьома ранку. Гриць рудастий
Суне – погляд злючий.
Він жене корову пасти
На лужок квітучий.
Може, тіло хлопцю вдасться
У ріці скупати.
Ну, а поки треба пасти
Цей товар рогатий,
Щоб набралося у дійки
Молока багато.
Бабця здасть – йому копійку
Кине. Буде свято.
Сів собі Грицько в травиці,
Їсть сосиску в тісті.
В полі пишниться пшениця,
Метрів так за двісті.
Не посидиш довго, треба
Пильнувать худобу.
В слід глядіть, а не до неба
Наставляти лоба.
Сьома ранку. Гриць рудастий
Суне – погляд злючий.
Він жене корову пасти
На лужок квітучий.
Може потім хлопцю вдасться
У ріці скупатись.
Ну, а поки треба пасти
Цей товар рогатий,
Щоб набралося у дійки
Молока багато.
Бабця здасть – йому копійку
Кине. Буде свято.
Сів собі Грицько в травиці,
Їсть сосиску в тісті.
В полі пишниться пшениця,
Метрів так за двісті.
Не посидиш довго, треба
Пильнувать худобу.
В слід глядіть, а не до неба
Наставляти лоба.
Тут хтось, невеличкий ростом,
Свиснув, наче птиця –
Вийшов з авта перед мостом,
Нездалік від Гриця:
- Гей, рудастий чоловічку,
Лебедина шия!
Як мину цей міст крізь річку,
Попаду куди я?
- Ну й питання задаєте!…
Потім трохи м’якше:
- На той берег попадете.
А куди ж інакше?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740555
Рубрика: Гумореска
дата надходження 04.07.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)