Ромашкове поле бринить диво-краєм
Несе нашу ніжність і свіжість красу
Усю чистоту із думок позбираю
І разом з ромашками в світ понесу.
Вдягну їх віночком на коси Вкраїни
Нехай,як царівна, землею пливе,
А квіти заграють на струнах хмарини
Мелодія літа у небо зове.
На білих ромашках дівчата гадають
Любить,не любить - надію дає,
Метелики крильми на плечі сідають
Пелюстковий рай їх медово снує.
Ромашковий чай нас зимою розбудить
Нугою у літо,тепло понесе,
А жовті сердечка пелюстки голублять
На роки цю ніжність душа запасе.
Стою серед поля,красою милуюсь,
Капають сльози на рідне,своє
І квітку ромашки вустами цілую,
Бо в ній Україна і сонце живе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2017
автор: Олеся Лісова