Світанок

Моїм  долоням  приснилась  ти,
До  лона  твого  приклонились.
Твоя  плоть  із  краси  й  наготи,
Цнотою  кічиться  зрілість.

Я  хочу  тебе  відчайдушно,
Щоб  стало  пекельно  і  шпарко.
Кватирка  у  вирій,  її  прочиню,
Бо  звідти  моє  янголятко.

На  руки  візьму  й  залелію,
На  чолі  намалюю  світанок.
Іду  зустрічати  повію,
Щоб  пограти  її  наостанок.

30.06.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739969
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2017
автор: Олександр Подвишенний