Метелик душі

Припали  пилом  душі  в  сундуках
Іржа  побила  лицемірства,
І  шкутильгає  на  кривих  ногах
У  трону  вищого  блюзнірство.
А    блазень  розплодився,  мов  той  жук  ,
На    українськім  огороді.
Кривенькі  ніжки,  та  за  те  сто  рук
І  стиль  такий    сьогодні  в  моді.  
Замки    іржаві  я  відкрию  в  мить
І  душі  випущю  на  волю:
"Здіймайтесь,  вільні  душенькі,  летіть
І  нас  усіх  візьми  з  собою"

.

















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2017
автор: Тетяна Акименко