Хто ще загляне
В наш перерублений скверик,
Ніжно поправить
Лавочок мідь-завиток!?
В тихий оазис
Ярко зелений-зелений,
Легко надпивши,
Тиші брунатний ковток.
Хто розмалює фресками
Площі асфальту
З класик дитячих, ген
До кінця ліхтарів!?
Й просто під віттям
Ждатиме зайчиків сАльто
Теплого сонця,
Після сезону дощів!
Чи підрахує
Вже не дерева, а зруби
Й просто по кільцях
Роки старого пенька,
Знаєш, ба більше,
Нас і його вже не буде
Й того кохання
В парку Івана Франка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2017
автор: Лілея1