Коли ти дивишся на мене, як на камінь,
так хочеться котитися шляхами,
стирати в порох всі твої принади
розради ради…
Коли ти дивишся на мене, як на гілля,
що владно заступа тобі дорогу,
мені би лісом стати ненадовго
у час дозвілля…
Коли ти дивишся на мене, як на кладку,
що всю вагу прийма собі на плечі,
мені би надломитись на початку
заради втечі…
Коли твій зір, мов дикий танець віхол,
ковзне повз мене і присипле снігом,
я обпечу тебе лукавим сміхом
заради втіхи…
[i]З раннього
(З першої поетичної збірки "Дзеркала". - Львів:Каменяр,1991)
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2017
автор: Сіроманка