Про Лотос І Компас…

У  неї  був  місяць  і  лотос,  у  нього  -  компас
І  їхні  реальності  навіть  не  перетинались.
Дороги,  турботи...  Ніхто  не  шукав  нікого.
І  всім  було  щастя  -  і  всі  у  ньому  купались.
У  неї  була  робота  і  дивна  посмішка.
Вона  пила  каву,  а  часом  –зелений  чай.
Вона  жила  радісно,  легко  і  трохи  поспіхом
І  бачила  добре  у  людях  і  у  речах.
У  нього  був  модний  смартфон  і  душа  героя...
Він  часто  співав  –  між  боями  і  навіть  в  бою...
Він  вмів  говорити  красиво  і  бути  собою
І  дарував  всім,  хто  поруч  щирість  свою.
Тюльпани  цвіли,  між  гілками  літали  хрущі,
Дзвеніли  дощі  і  райдуги  розквітали...
Зустрілися  раптом  споріднені  дві  душі
І  як  далі  жити?  Ні  він,  ні  вона  не  знали...
І  лотос  розквітнув  і  місяць  над  ним  зійшов  -  
Жовтаво-прозорий,  магічний  і  загадковий.
Спитаєте  мабуть,  як  він  її  знайшов?  –
Йому  його  компас  до  неї  вказав  дорогу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2017
автор: Джин Грей