Ірина Вовк. "МИ ПІЗНАЄМ СЕБЕ НА ЧУЖИНІ…"

[b][i]Ми  пізнаєм  себе  на  чужині
І  почуття  на  відстані  гартуєм.
Розлука  з  ближніми  таки  чогось  вартує,
Хоч  спогади,  мов  гілля  на  вогні,
Такі  пекучі  і  шорсткі  на  дотик,
Такі  їдкі  й  задушливі,  як  дим,
Що  проміняв  би  все  на  рідний  дім,
Де  хтось  не  спить  і  все  чекає  поки
Жаданий  лист  про  тебе  возвістить...
[/i]
[/b]
(З  першої  збірки  "Дзеркала".  -  Львів:Каменяр,1991)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739250
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.06.2017
автор: Сіроманка