І не достатньо всіх мелодій, що мінорять слух,
Щоб передати відчуття, що в душі заховались
Під дією ахроматичних чорно-чорних смуг —
Вони так боязко, не щиро гнались, рвались, звались.
Від німоти захочеться утратити слова,
Які згорають, сушать і так обгорілі губи...
Замовкне думка, не розрахувавшись на три, два...
Один. І стихне буря, осінь візьме себе в руки
Та й закрячить самотнім вороном, якого сам
Я призову опісля жнив дощем холодно-млосним.
Як і раніше, слух міноритимуть кіпи гам,
А мрія розіб'ється вусмерть ехом триголосим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739243
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 25.06.2017
автор: Самотня Людина