СВАВІЛЬНЕ ВЕСІЛЛЯ

Танцює  ніч  на  згарищі  з  вугілля,
В  гущавині  погукують  сичі,
Зірки  розкинули  свої  мечі  —
Іде  гульба  свавільного  весілля.

Блискучий  місяць  огорнувсь  серпанком
І  понад  хмарами  собі  пливе  —
Він  наречену  у  світи  зове
Вже  над  самим,  невідворотним,  ранком.

Вона  ж  знялась  над  попелом  угору
І  полетіла  з  ним  за  небокрай,
Бо  з  милим  мариться  усюди  рай,
Відчула  в  місяці  стійку  опору.

Ось  так  скінчилося  нічне  весілля  —
Медовий  місяць  аж  на  цілий  день!
Лилося  сяйво  з  сонячних  кишень,
Йому  лишилось  світло  на  похмілля...                                  2015                                    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739022
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.06.2017
автор: Lana P.