Викинути з голови

Ти  просто  подих  на  щоці,
Ти  просто  тінь  німа  вночі,
Ти  ніби  поряд,  ніби  й  ні,
Ти  –  промінь  світла  у  вікні…
Ти  –  мить,  ти  –  вічність,  ти  –  життя,
Ти  –  шлях  стрімкий  без  вороття,
Тобою  випита  до  дна,
Хмільна  від  тебе  без  вина…
Розтанеш  ти  у  вирі  днів,
Для  тих,  хто  так  тебе  хотів,
Я  теж  в  минулому  втону,
І  віднесу  твою  вину.
Руками  я  згашу  вогонь,
Ти  лиш  не  дай  торкнутись  скронь,
Не  дай  заслухатись  тебе,
Чекай,  ще  трішки  –  це  пройде…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2017
автор: Юлія Мальована