Вже село відпочиває,
Спить і птиця у гнізді.
Тільки місяць не дрімає,
Світить з зірками мені.
Щоби я сідав за столик
І свій вечір зустрічав.
І писав знов новий ролик,
Поки сон не завітав.
На столі стоїть чорнило,
Ручка, зошит і перо,
А думки несуть так мило
Навіть те, що вже пройшло.
Й я рядочками складаю
В зошиті усі слова.
Не спішу відпочиваю,
Так велить моя душа.
За вікном садок вишневий,
Весь освічений, як вдень.
А мій твір ще не скінчений,
Жде мелодію пісень.
Бо я пишу і співаю,
І наповнюю рядки,
І думками йду по краю
Весь у спалахах весни.
Постою ще і на ганку,
Й не сидітиму дарма.
А як сонце блисне зранку,
Вийде тема вже сповна.
Буде в ній краса природи,
І сади, що скрізь цвітуть,
І полів зелені сходи
В моїм творі оживуть.
Й так мине весняна нічка –
То в роботі, то у сні.
Й вийде знову нова стрічка,
Що дали думки мої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738874
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2017
автор: Дашавський поет