Я відчуваю подих радістних обіймів. Мені легко і комфортно. Моє щастя заввелички, як Всесвіт. Цікаво чи є щастя більше за Всесвіт? Мабуть, ні. Оскільки моє щастя воно найбільше! Найщіріше! Найприємніше! Найрідніше! Його лагідні рученята обіймають мене. І наповнюють! Наповнюють всю! Кожну клітинку! Серце гармонійно вистукує щасливий ритм. Я найщасливіша людина у світі! Моє щастя велике, як Всесвіт! А Всесвіт дивиться на мене твоїми оченятами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2017
автор: Щукіна (Гордієнко) Ірина