Коли ти народився він тебе на руки взяв,
усміхався й шалено дякував Всевишньому.
Провести з тобою все життя він обіцяв.
Запевняв що щастя буду дарувати ближньому.
А я малий сидів й сидів,чекав біля вікна
Коли ж прийде він,почує як я з мамою читаю.
Він не приходив,і на душі лише думка одна
Невже мене він покинув?-я маму питаю.
Вона губами притулилась до мого чола,
потекли сльози з материних очей.
Мама сказала що тата забрала війна,
а я сидів біля вікна протягом всіх цих ночей
Надіявся що тато прийде і ми підемо в кіно,
що я зможу знову сміятись й радіти.
Внезапно вітер зачинив те саме вікно.
Тато не прийде, - воно дало мені зрозуміти
Цінуйте моменти в яких ви поруч з батьками.
Цінуйте їхню любов та турботу для вас.
Війна-це не гратися між собою ляльками
Там кожне життя грає на час.
А я вже дорослий та всеодно бачу
Те вікно,стілець,і в памяті дата
Дивлюсь на фотографію та інколи плачу
Назавжди в мені той день коли чекав тата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738449
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 19.06.2017
автор: Illarion