Немає сил боротися з собою,
Не хочеться скакати на коні.
Хоч раз чи можу бути я слабкою
Й думки сховати глибоко на дні?
Не думати про завтра й про сьогодні,
Не мріяти, не згадувати час.
А просто жити, без чуттів і болі.
І не чекати на наступний пас.
Я сильна, воїн, що в бою не здасться.
Вогонь і воду зможу перейти.
Мені багато у житті цім вдасться.
Але, чи зможу все перенести?
Не хочу більше. Досить, непотрібно
Мені чужих думок і жвавих фраз.
Можливо ззовні золото і срібло,
А у середині лиш моторошний страх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2017
автор: Наталія Білак