Смуток душу огортає.


           Смуток  душу  огортає,
           Коли  чуєш  як  неспинно
           Кровоточать  рани  України.
           Господи,  допоможи!
           Якщо  можеш,  кровопролиття  зупини.
           Чи  ще  не  Час?
             Чи  ще  горнило  гарту  не  пройшли?
               Чи  за  гріхи  батьків  і  за  свої
               Не  спокутали  сповна?
               За  що  караєш  так  жорстоко  нас,
               Чи  випробовуєш?
               Відкрий  нам  очі,  що  це  за  час?
               Збагнути  важко,
               А  пережити...
               Боже,  сили  дай!
               Крик  душі  почуй,
               Край  рідний  рятуй!
               Бо  роздирають  нас.
               Хтось  мізками  нашими  і  за  нас  думає,
               І  енергією  душ  живиться.
               Хтось  землю  виснажує,
               Розбратом  засіває.
             А,  що  ж  ми  будемо  жати?
             Якою  правдою  себе  і  дітей  годувати?
             Невже  ми  добровільно-примусово
             Пригортаємось  до  мачухи  Європи?
               А  "Мать  нашу"  Росію  саму  залишаєм
               Погибати?  Народ  її  сам  правду
               І  свободу  слова  шукає.
               І  хай  нам  у  цьому  усім
               Господь  помагає!

               Але  не  сумуймо,  допоки  з  нами
               ВІРА,  НАДІЯ,  ЛЮБОВ  -
               Це  територія  Божої  інстанції.
               Перед  нами  ще  не  пройдена  дистанція,
                 Котру  здолати  нелегко  буде,
                 Якщо  Віру,  Надію,  Любов
                 Виставлятимуть  на  аукціон.
                 Сатана  проводить  торги.
                 Душами  торгує.
     
                 
     
             

               

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2017
автор: яся