Розпач

Зимовій  блискавці  із  громом
Я  б  здивування  переніс.
Тебе  ж  зустрівши  -  знепритомнів,
Від  потрясіння  в  землю  вріс.

Чом  не  зустрілись  ми  з  тобою,
Коли  в  парубкування  час
Були  вільніші,  й  доля  грою
Могла  звести  у  пару  нас?

Тепер,  обтяжені  роками,
Дітьми,  сім'єю,  -  як  здолать
Ці  перешкоди,  що  горами  
Стоять,  щоб  щастя  нам  не  знать?

Як  втілити  в  життя  жадання
Чуттів  огрому  любощів
Між  нами,  в  розпачі  кохання,
Не  наробивши  дурості?

Нехай  нас  судить  той,  хто  зроду
Не  зустрічав  свою  любов,
А  хто  відчув  цей  вир  достоту  -
Не  полишить  її  оков.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2017
автор: Володимир Кабузенко