Крила

[color="#505f69"][i][b]Були  ми  чистими  колись,  
Мов  янголята
Якби  гріхи  не  відбулись,  
Змогли  б  літати.
Ми  накопичували  їх
Та  забували
І  крила  до  отруйних  віх*,
Назавше    впали.
Тепер  лежить  у  кожній  з  душ
Вантаж  відвертий,
З  голками  гострими,  як  в  руж,
Чекає  вперто…
Хтось  забуває  про  гріхи,
Хтось  Бога  просить.
Комусь  їх  вчинки  не  лихі,
Бо  влади  досить,
Та  не  брешіть  самі  собі,
Панове  ситі!
Ви  не  сховаєтесь  в  юрбі
В  останні  миті…
[color="#a14c4c"]І  кожен  має  власний  стаж,
Гріхів  без  міри,
Загляньте  в  душу,  там  вантаж
Тяжкий,  мов  гирі…[/color]
Були  ми  чистими  колись,  
Мов  янголята
Якби  гріхи  не  відбулись,  
Було  би  свято.
[/b][/i][/color]

*Віх,  цикута  (Cicuta),  рід  отруйних  рослин.

12.06.2017

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737448
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2017
автор: Джин