Дорослий знає і дитина –
Письменника цього – Шкляра.
Проста й велична він людина,
При ньому завжди кобура,
В якій він носить слово гоже,
Що б’є нещадно ворогів.
Для друзів – в серці має – схоже
До сонця променів-вогнів.
Пісна була б література,
Як не було б у ній Шкляра -
Його комізму і зажури,
Його майстерності пера.
Письменник справді винятковий.
А ще й великий патріот,
Що здатний запалити словом
Борців за правду, за народ.
Тече в нім ненька Україна
У жилах з прадідів-дідів.
Він укр до сьомого коліна,
Дитя землі його плодів.
Він той, кого звемо еліта.
Хай думи й сили в нім ростуть.
Господь зсилає многі літа,
Освічує зорею путь.
10.06.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737314
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.06.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)