…ніж на планет решті

Це  місто  крутиться  повільніше,
аніж  решта  -  на  цій  планеті.
Тому  дихається  тут  вільніше,
ніж  на  планет  решті...
Це  місто  не  вигадане  -  дійсне
й  настільки  воно  є  реальним,
що  проживаю  у  цьому  місті
на  вулиці,  в  квартирі,  спальні.
Я  відкриваю  у  ньому  книги
читаю  колись  й  не  читаю.
До  дір  роздивляюсь  грудки  снігу,
чи  розмотую  чорну  зграю:
тягну  за  кінчик,  як  нитку  в  небі,
щоб  зробити  штрихи  портрету.
Бо  підрамники  -  це,  наче  греблі
й  сигменти  чийогось  скелету.
Я  втручаюсь  у  правила  міста
то  любов"ю,  то  з  нелюбові...
і  чекаю  весни,  коли  тріснуть
ріки  в  місті  з  несили  повні.
Я  в  мости  тоді  мовби  вростаю
поглядом  і  втекти  не  можу.
І  стою  над  самісіньким  краєм.
І  вигадую  огорожу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2017
автор: Маріанна Вдовиковська