Любов і наше серце

Світу  не  вистачає  любові  ..?  
Але  як  же...  
Ця  любов  завжди  була..в  серцях  кожного,  з  самого  народження...  Просто  багато  хто  забув..про  своє  серце..і  що  саме  з  нього  варто  почати,  діявши,  очистивши..  Не  можна  забрати  те,  що  завжди  було!  Це  просто  неможливо..!  
Це  не  вік,  не  умови,  не  час  віддаляє  людей  від  свого  серця..  Це  роблять  самі  люди..своїм  вибором.  Але  винити  себе  немає  сенсу!  Ніколи  не  пізно  почати  з  себе,  почути  себе,  згадати  про  Божественне  ..адже  воно  є  в  кожному  з  нас,  ця  сила...  Потрібно  лише  прислухавшись,  постукати  в  двері  ,звернутись,  прийняти  те,  що  завжди  було...  
Наша  справжня  суть  живе  в  радості,  співчутті  ,  все  інше  не  є  істинним,  але  теж  йде  з  нами  по  дорозі  до  істини..  Дійшовши  -  можна  просто  відпустити..  Біль,  страждання,  страх  -  це  все  ілюзії,  придумані  розумом,  не  більше!  Так...ми  піддаємось  їм,  інколи,  але  це  не  "ми"..."Дійшовши"  означає  "почувши"  те,  що  завжди  звало  ...-  своє  серце...  
Чому  під  всім  написаним  запис  Уітні?  Тому  що  саме  вона  колись  надихнула  мене...прослухавши  майже  всі  пісні,  можу  точно  сказати  -що  в  ній  -безумовність,чиста  душа  та  любов,  яка  йде  від  Бога..І  це  прекрасно,  і  це  є  в  кожному  з  нас...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2017
автор: Валентина Капшук