Жаль, що йде кудись весна-
Така вічна, юна і тендітна,
Така тепла- усмішка жива,
Миловидна,щира і привітна
Жаль мені промовити : Іди ...
Тій красі, що народила квітку.
Завтра літо вступить у сліди...
Завтра будемо вже всі улітку!
Та не жаль... Ніяк мені не жаль,
Коли все по колу повертає :
Хтось згубивсь чи вкутався в печаль,-
Шанс на долі висвітлення має...
І в новій весні, на віражах
Проросте десь паросток щасливий,
Зблудла казка в синіх міражах
Знов народить день благочестивий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736047
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова