Сім'я ластівочки міцніша за людську!
Придивіться за ластівочкою малою:
вона літає, але сім'ю – не покидає.
Вона співає,
про кохання співає.
А людина що?
То людина...
Її подаруй крила, і вона вже чужа:
покине сім'ю,
полетить де краще,
забуде про кохання. А воно її нащо?!
Ластівочка і людина – Божі створіння.
Одне приносить радість ,
друге – свавілля.
У ластівочки сім'я на все життя,
У людини сім'я – це наче гра...
Ластівочці кохати – означає жити,
сім'ю берегти і радіти...
Прикро, що не кожна людина,
як ластівочка,
вміє кохати.
28.05.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2017
автор: Марія Андрійчук