На коня! На коня! Та ще на копито! (повторно)

Під  час  дороги  нелегкої,
Як  холод  злий  торкався  спини  -
Лишався  вершник  на  постої
І  душу  грів  теплом  чарчини.
Дива  творила  медовуха  -
Студенний  дух  пускав  лещата.
Пірнав  наїзник  у  кожуха,
Та  не  ішов  відразу  спати.
Мороз  вночі  лютує  грізно,
І  завірюха  не  вщухає...
-  Плесни,  шинкарко!  Грітись,  звісно,-
Коня  натерти  я  ще  маю.
Щоб  не  замерз  вночі  в  конюшні,
Не  пошкодуй  іще  налити,
Бурхни,  прошу,  великодушно  -
І  на  коня,  і  на  копито!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735455
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2017
автор: Серафима Пант