Хай на асфальті бурий сніг, болото
Й палітра сіра надто зір гнітить.
Хай на душі нудьга така істотна,
Та не сумуй - весна ось прилетить.
Біленький торс розкішної березки
І без рум'ян, в штрих коноплястий вид,
В уяві збудить кольори веселки
Й засліпить, мов яскравий сонця світ.
І в тиші надв'язкій марудних буднів,
Краплинок мелодійний передзвін,
Розливчастим пасажем ополудні
Оповістить, що мчиться вже загін
Днів, метушливо клопітних ділами:
Птиць гніздування, співів шлюбних грищ
Самотніх двох, бажаючих серцями
Здійснить союзу райську мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2017
автор: Володимир Кабузенко