То сипле цвіт на чорне полотно
Надію білу на врожай осінній.
Все промайнуло, наче й не було
Розкішних завитків і плавних ліній.
Усе минає, як минає сніг,
Що мчить з гори весною потічками.
Минає ніч, як сонце на поріг
Порозкидає промені разками.
Минає все: і радість, і жура,
Дитинство, юність і старечі кроки.
Не проминуть рядки, що з під пера
Посипались віршами ненароком.
01.05 - 10.05.2017р.
Фото Олени Сергєєвої
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734860
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.05.2017
автор: Мазур Наталя