Моя душа

[color="#75441a"]Моя  душа  така  легка,
Здається  спурхне,  й  полетить,
Як  ощасливлений  лелека,
Що  на  батьківщиноньку  летить.

Та  змушена  її  тримати
Міцно  у  своїх  руках,
Будуючи  сталеві  грати,
Бо  втратити  її  у  мене  страх.

Біда  лиш  в  тім,  що  я  закрила
Її  від  всіх  нових  людей,
Говорячи,  що  не  достигла
Моя  душа  для  їх  очей.

Вони  не  бачать,  й  думають  негоже,
Що  я  відлюдько,  чи  якась  примара.
Чому  вони  плювали,  Боже,
У  душу,  як  я  відкривала?[/color]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734709
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.05.2017
автор: Птаха в польоті