Витанцьовує дощ по дахах і бруківках.
Дзеленчить його голос між улиць у дні.
Дітлахи не виходять, сидять по домівках,
Від мультфільмів і книг уже очі скляні.
Та набрали вологи сади і городи.
Хмари дряпала кігтями блискавка-рись.
Піднялися в озерах і річечках води.
Трави вмились, зросли на відсоток якийсь.
Розлилися басейни у парках і скверах.
Суму в очі набрали коти дворові.
- Пане дощ, ви забули про гарні манери?
Час прощатися, мабуть, вже ніч надворі.
- Ви ж просили, щоб я вас відвідав сьогодні,
Щоб полив вам картоплю, буряк, огірки.
- Так, просили це все напоїти ми, згодні.
Ви до праці взялися, авжеж, залюбки.
Але досить співати. Ідіть на спочинок.
Остогиднув уже однотонний ваш хіт.
Дощ задумався, стихнув, відкланявся чинно.
Сів у хмарну автівку і рушив на схід. .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734457
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)